Мережа

Словник Бориса Грінченка

Мережа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Браун. 11. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу. Левиц.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

МЕРЕ́ЖА, і, жін. 1. Риболовна сіть з великими вічками. Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, неначе разок намиста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227); Над ніжним морем ви [М. Горький і М. Коцюбинський] щодня стрічались, Рибалкам італійським помагали Мережі срібні в хвилі лазурові Із виглядом урочим закидати (Максим Рильський, I, 1956, 425). 2. чого, перен. Те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених ліній. Стежок поплутаних, доріг, шляхів і колій мережа слалася безмежна по землі (Максим Рильський, II, 1946, 233); Організм людини має здатність теплорегуляції, у здійсненні якої шкіра відіграє величезну роль завдяки наявності в ній великої мережі кровоносних судин (Шкільна гігієна, 1957, 88); Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Терень Масенко, Побратими, 1950, 29). 3. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв'язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території. Капітан у минулому працював інженером-електриком на високовольтній мережі, яка живилася Дніпрогесом (Олесь Гончар, III, 1959, 249); — Комунікаційну мережу цеху я вже мав нагоду оглянути детально (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 83); Зрошувальна мережа. 4. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території. Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Остап Вишня, I, 1956, 320); На Україні розширюється мережа підприємств служби побуту (Радянська Україна, 7.I 1965, 2).

Ілюстрації