Самосуд

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Самосуддя.jpg

Словник Бориса Грінченка

Само́суд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

1. Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб. Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м’яч (Мик., II, 1957, 345); Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп (Зар., На світі.., 1967, 87); Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу «суд Лінча» — жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть (Нова іст., 1957, 90); // у знач. присл. самосу́дом. Без відома властей і без суду; самочинно. Глибокої осені дев’ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія (Гончар, І, 1959, 7).

2. рідко. Те саме, що самосу́дник. Куркульські самосуди У груди цілили мені (Нагн., Гірські вершини, 1960, 39).

Юридичний словник

Самосуд - спосіб вирішення конфліктів у ряді середньовічних європейських держав, пов'язаний з кулачним правом (faustrecht), тобто правом сильного. Особливо широке поширення мав в Німеччині, де васали вирішували свої суперечки зброєю, так само чинили корпорації та окремі особи.

Словник синонімів. Словопедія

САМОСУД д! РОЗПРАВА, СУД.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/samosud 2. http://5ballov.qip.ru/dictionary/yuridicheskiy-slovar/rus/s/sa/samosud-3/ 3. http://slovopedia.org.ua/41/53409/272810.html

Зовнішні посилання