Мазуха

Мазуха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. Мазушечка, мазушка.

Сучасні словники

Словник української мови

МАЗУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до мазун. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Леся Українка, III, 1952, 667); Хоче [Мирон] відійти від ліжка, але в цей час його охоплюють тонкі рученята дев'ятилітньої мазухи (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 388).

Орфографічний словник української мови

мазу́ха іменник жіночого роду, істота

Українсько-російський словник

МАЗУХА см. мазунка

Ілюстрації