Йойкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:08, 5 грудня 2014; Наталія Качанюк (обговорення • внесок)
Йойкати, -каю, -єш, одн. в. йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
