Бідолашний
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Зміст
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === БІДОЛА́ШНИЙ, а, е, розм. Бідний, нещасний, безталанний. Пили на його кошт; гуляли за його добро; розказували йому своє бідолашне життя (Панас Мирний, II, 1954, 160); Пропали ми, бідолашні, загинули... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 122); // у знач. ім. бідолашний, ного, чол.; бідолашна, ної, жін. Нещасна, безталанна людина. Ми чекаємо — ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок, I, 1955, 271); Знову повернулась окаянна хвороба, знову він [нечистий] охопив бідолашну... (Олесь Донченко, III, 1956, 140).
"Словопедія"
БІДОЛАШНИЙ
бідола́шний прикметник розм.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
БІДОЛА́ШНИЙ, а, е, розм. Бідний, нещасний, безталанний. Пили на його кошт; гуляли за його добро; розказували йому своє бідолашне життя (Мирний, II, 1954, 160); Пропали ми, бідолашні, загинули… (Коцюб., І, 1955, 122); // у знач. ім. бідола́шний, ного, ч.; бідола́шна, ної, ж. Нещасна, безталанна людина. Ми чекаємо — ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Вовчок, І, 1955, 271); Знову повернулась окаянна хвороба, знову він [нечистий] охопив бідолашну… (Донч., III, 1956, 140).
Іноземні словники
українська-англійська Словник
З перекладу на англійську Бідолашний :miserable ===ЯНДЕКС словари=== бідолашний Прилагательное 1. прил. горемычний, несчастний; злополучний; (жалкий) болезний (диал.) 2. (род. -ого) — сущ. бедняга, бедняжка, горемыка
Ілюстрації
| 
| 
| 
