Ґуз
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:52, 3 грудня 2014; Яна Матюшинець (обговорення • внесок)
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Сучасні словники
ҐУДЗ, а, чол., діал.
Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.
