Горен
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Горен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
