Гординя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гординя, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48).
