Стайка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:16, 3 грудня 2014; Ступак Вікторія Олегівна (обговорення • внесок)
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Нп. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
