Брати

Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. Бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Мет. 72. Бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. Фр. Пр. 118. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов’язати. Нп. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. Грин. І. 33. Брати зуби. Рвать зубы. Вх. Лем. 394. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п’ять рублів на місяць. Харьк. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Дещо. Бере гроті навідробіток. Бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. Фр. Пр. 118. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. О. 1861. IV. 34. Мушкетом бере, аж серце в’яне, а лях од страху вмірає. АД. II. 40. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Грин. I. 184. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. Шевч. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Черниг. Оце баба, що брала мого Йвана. Лебед. у. 13) — завичку. См. Завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Грин. III. 565. Сіх дуківсрібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. ЗОЮР. І. 209. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. Чуб. ІІІ. 349. 19) — на себе. Надѣвать. АД. І. 7. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на ум. ЗОЮР. І. 13. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Кобел. у. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. К. МБ. X. 3. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. Новомоск. у. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. Грин. ІІІ. 302. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. ІІІ. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Нп. 28) Бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) Дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. Жаль бере. Становится жаль. Сум, журба бере. Становится грустно. Уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Мнж. 152. Прич. Браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. І. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.

ФРАЗЕОЛОГIЧНИЙ СЛОВНИК

«Мина Мазайло»: характеристика образів

Образ дядька Тараса Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура. Він – прихильник старовини, козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче ’’’брати’’’ у розрахунок сучасні умови життя. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любові до українського, певні висловлювання, що не позбавлені сенсу, після суперечки з тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища. Для нього головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Тобто, Тарас являє собою тільки ще одну точку зору на українське, яка типова для того часу.

Брати в лещата (рос. брать в тиски) - змусити щось робити, нав'язати свою волю, позбавити можливості супротиву; Брати в роботу (рос. брать в оборот) - залучити когось аба щось до діла, часто нечесним способом, з корисливою метою; Брати (взяти) на глум (рос. поднимать на смех) - викрити й осміяти когось за брехню, похваляння тощо; теребити зуби над кимось - розпускати плітки про кого-небудь, глузувати з когось (синонім: перемивати кісточки; брати на глум; брати на зуби; перебирати на зубах; брати на кпини; точити язики); Приголосні звуки української мови Творення приголосних звуків Перед сонорними, як перед голосними. Приголосні звуки вимовляються чітко: брати – прати, сніг – з ніг

Матеріал з Вікісловника

Тип та синтаксичні властивості[ред.] брати участь Усталене словосполучення (). Ужиток: як . Вимова[ред.] МФА: [] Семантичні властивості[ред.] Значення[ред.] 1. у чому бути учасником чого-небудь ◆ У Львові 19-літній студент [І. Франко] бере жи¬ву участь в редакції студентського журналу «Друг» Коцюбинський

Цікаві факти

Брати чи приймати участь?

Мабуть, вам доводилось чути вислів "я приймаю участь", чи правильно у цьому випадку ми висловлюємось? Ні, тут є помилка. Прийняти ми можемо книгу зі столу, прийняти документи, або ж прийняти, ухвалити рішення. А от коли йдеться про вашу участь у будь-яких акціях, слід говорити "беру участь", "братиму участь". Українська мова має безліч особливостей, і слово, яке є не просто доречніше, а правильно вибране, формує мовну культуру спілкування. Адже неправильно вживане слово може не тільки виставити мовця невігласом, а й повністю змінити значення сказаного

Твір на тему голодомор

Матері, що вбивають своїх дітей, аби вони не мучились голодом, ’’’брати’’’, що вбивають один одного за краюху хлібу. Зараз дуже просто засуджувати такі вчинки, називаючи їх негуманними, але що би ми зробили самі, не дай бог, потрапивши на їхнє місце. БИТИСЯ (бити один одного) скубтися, чубитися, (’’’брати’’’ участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, колотитися, розм. калатати, (корова рогами) колоти, буцати// братися за барки з ким.

Твір-опис на тему «Мій характер»

Я не вмію спокійно дивитися на те, що відбувається навколо, тихо сидячи та склавши руки. Мені потрібно у всьому ’’’брати участь’’’ та про все висловлювати свою думку. Тому я іноді силою волі стримую себе, щоб не втручатися у всілякий непотріб.