Легіон

Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛЕГІО́Н, у, чол.

1. У стародавньому Римі — вища бойова одиниця. Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. Головну масу його становила важкоозброєна піхота (Історія стародавнього світу, 1957, 150); В о время Ірода царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п'яні легіони Паскудились (Тарас Шевченко, II, 1953, 301).

2. У деяких країнах — назва особливих військових частин. Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі, Або в далекій стороні, В британських, гальських легіонах Не муштрувались! (Тарас Шевченко, II, 1953, 270); Ще хлопчиком був він свідком приходу наполеонівських військ разом з польськими легіонами (Максим Рильський, III, 1956, 299).

3. Перен. Надзвичайно велика кількість; багато. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! (Леся Українка, V, 1956, 18); Про них [комсомольців] моє слово. В Донбасі таких — легіон: Ті зводять дахи на будови, Ті місять, ті возять бетон (Степан Олійник, Вибр., 1959, 224).

4. Їм [же] ім'я — легіон — когось надзвичайно, дуже багато. Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім'я — легіон (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 76). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.