Накурювати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:55, 2 грудня 2014; Даша Камінська (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Накурювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Лукаш. 130. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. Грин. III. 13!). 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. Харьк. у. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила. Мет. 88.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАКУРЮВАТИ 1, юю, юєш, недок., НАКУРИТИ, курю, куриш, док. 1. неперех. Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. Кричали [товариші], сміялись, накурювали в хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 155); Вони посідали біля відчинених дверцят грубки, щоб не накурювати в тісній кімнаті (Андрій Головко, II, 1957, 575); // Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким-небудь ароматним димом, запахом. Накурила [Галя] ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320). 2. перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось у якій-небудь кількості. — Щоб ніхто з вас більше ні горілки не курив, ні шинкував! Ви мої — й шинок буде мій. Ось вам Лейба й горілки накурить (Панас Мирний, I, 1949, 192). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 113. Коментарі (0) НАКУРЮВАТИ 2, юю, юєш, недок., НАКУРИТИ, рю, риш, док. Піднімати, збивати пил; пилити. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 114.


"Словопедія"

НАКУРЮВАТИ

наку́рювати 1 дієслово недоконаного виду заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості

наку́рювати 2 дієслово недоконаного виду збивати пил


УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАКУ́РЮВАТИ1, юю, юєш, недок., НАКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док.

1. неперех. Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. Кричали [товариші], сміялись, накурювали в хаті (Коцюб., II, 1955, 155); Вони посідали біля відчинених дверцят грубки, щоб не накурювати в тісній кімнаті (Головко, II, 1957, 575); // Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким-небудь ароматним димом, запахом. Накурила [Галя] ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Кв.-Осн., II, 1956, 320). 2. перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось у якій-небудь кількості. — Щоб ніхто з вас більше ні горілки не курив, ні шинкував! Ви мої — й шинок буде мій. Ось вам Лейба й горілки накурить (Мирний, І, 1949, 192). НАКУ́РЮВАТИ2, юю, юєш, недок., НАКУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. Піднімати, збивати пил; пилити.


Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська: • smoke (Verb ) (verb, noun ) [] to inhale and exhale smoke from a burning cigarette to inhale and exhale tobacco smoke regularly or habitually To inhale smoke from for example a cigarette or a cigar.

ЯНДЕКС словари

накурювати Глагол 1. накуривать, накурить 2. (добивать перегонкой) нагонять, нагнать; спец. накуривать, накурить 3. пилить, напилить, поднимать пиль, поднять пиль

Словари и энциклопедии на Академике

• 1накурювати — I юю, юєш, недок., накури/ти, курю/, ку/риш, док. 1) неперех.Курячи, наповнювати приміщення тютюновим димом. || Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення яким небудь ароматним димом, запахом. 2) перех. Курінням, перегонкою приготовляти щось … Український тлумачний словник • 2накурювати — 1 дієслово недоконаного виду заповнювати повітря тютюновим димом; приготовляти у якійсь кількості накурювати 2 дієслово недоконаного виду збивати пил … Орфографічний словник української мови • 3накурювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Наповнити тютюновим димом, курячи тютюн. 2. Піднімати пилюку, збивати пил; пилити … Словник лемківскої говірки

Ілюстрації

Накурити 1.jpg Накурити 2.jpg Накурити 3.jpg Накурити 4.jpg


Медіа


Цікаві факти

Люлька для паління

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лю́лька (діал. фа́йка[1], цибух[2], цупечка[3][4]) — пристрій для паління тютюну та інших рослинних речовин, який складається з мундштука та стамелю. Люльки були широко розповсюджені в усьому світі, однак з початку XX століття їх поступово витіснилицигарки. Сучасні люльки для паління тютюну виготовляють з бріару, рідше використовують морську пінку, морту, тикви та кукурудзянікачани. Усі інші матеріали, в своїй більшості, частіше носять декоративний характер і не рекомендуються для використання за прямим призначенням.

Більше читайте тут: [1]

333 задоволення і 1000 проблем. Бажання — половина життя.

Як обкурювати будинок

Спершу: • Запаліть ароматичні палички і помістите їх на черепашку або на жаростійке блюдо (якщо ви користуєтеся запашними травами, надіньте на руку рукавичку-прихватку). • Помахайте рукою або пером над паличкою, аби дим розподілився по всьому місцю, яке ви хочете очистити. • Якщо ви обкурюєте кімнату, тримаєте черінь-ставку і описуйте рукою великі круги, ходячи по кімнаті і думаючи про своє бажання вигнати будь-яку негативну енергію і створити місце, в якому розцвіте кохання.

Більше читайте тут: [2]