Похваляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:44, 2 грудня 2014; Даша Камінська (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Похваля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок.. ПОХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Українські народні казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій [келишок] мовчки і кивнув Кженові, немов похваляв пісню (Іван Франко, I, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 143). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 444.


"Словопедія"

ПОХВАЛЯТИ

похваля́ти дієслово недоконаного виду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПОХВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Укр.. казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій[келишок] мовчки і кивнув Еженові, немов похваляв пісню (Фр., І, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять! (Укр.. присл.., 1955, 177); — Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! — не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

похваляти Глагол с 1. брять, одобрить

Словари и энциклопедии на Академике

• 1похваляти — я/ю, я/єш, недок., похвали/ти, хвалю/, хва/лиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого , що небудь; хвалити … Український тлумачний словник • 2похваляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Похваляти1.jpg Похваляти3.jpg Похваляти4.jpg Похваляти5.jpg


Медіа


Цікаві факти

Корисні та цікаві поради що змінять твоє життя

Як правильно похвалити кого-небудь?

Етап 1: базова похвала Ваша похвала повинна завжди включати, щонайменше: 1. Ім’я людини, яку ви хвалите Ви завжди повинні звертатися до людини по імені, тому що таким чином ви висловлюєте повагу. Найсолодше слово для слуху більшості людей — це власне ім’я. Наприклад, якщо ви звертаєтеся до мене по імені, значить, ви знаєте моє ім’я, а це в свою чергу говорить про те, що ви помітили мене. Одне з найпалкіших бажань будь-якої людини — бути поміченим. Якщо ви починаєте будь-яку пропозицію з імені свого співрозмовника, ви відразу виробляєте сприятливе враження.

Більше читайте тут: [1]