Лящ
Зміст
Словник Грінченка
Лящ, -ща, м. 1) Рыба лещъ, Cyprinus brama. 2) Пощечина. Дати ляща в пику. Ном. № 3852. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. А що, іззів ляща? Ном. № 3972. Ум. Ля́щик.
Словник української мови .Сучасний академічний словник.
ЛЯЩ 1, а, чол. Прісноводна риба родини коропових з пласким тілом. В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 97); — Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш... Лящ — по пуду! (Остап Вишня, I, 1956, 155).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 583.Коментарі (0) ЛЯЩ 2, а, чол., розм. Те саме, що ляпас. — Оце тобі похорон, а оце — весілля! — другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька (Михайло Стельмах, II, 1962, 11). ♦ Давати (дати) ляща кому; Годувати лящами кого — бити, карати кого-небудь. За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 204); — За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику (Іван Котляревський, I, 1952, 83); Дяк за кожний вияв сваволі годував його, як і перший учитель, важкими лящами (Оксана Іваненко, Тарас шляхи, 1954, 41).
Ілюстрації
|
|
|
|
