Ломака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:46, 1 грудня 2014; Настьона Головко (обговорення • внесок)
Ломака, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Чуб. V. 1178. Великий як ломака, а дурний як собака. Ном. № 6343. Не києм ломакою. Ном. № 8035. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. Ломачка. Ув. Ломацюга, ломачище.
