Лобода

Лобода, -ди, ж. Раст. а) Лебеда. Atriple hortensis L. б) — дика — собача, Chenopodium album. ЗЮЗО. I. 116. Буває лобода свиняча, лобода біла, червона. Харьк. у. Ум. Лобідка, лободенька, лободочка. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛОБОДА́, и, жін. Найпоширеніший бур'ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як шпинат, салат тощо. Хома журився, що лобода й кукіль у просі зародився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159); Лобода біла росте не тільки на полі, але й на городах, левадах, по канавах тощо (Бур'яни і боротьба з ними, 1957, 39).

"Словопедія"

ЛОБОДА трав'яниста рослина або напівкущ родини лободових; поширена в зоні помірного клімату обидвох півкуль; бл. 80 видів, в Україні - 22; найпоширеніша і найшкідливіша л. біла; деякі види мають лікувальне значення, в Зх. Європі окремі види вживають у їжу; в Перу л. - зернова рослина.

ЛОБОДА

лобода́ іменник жіночого роду збірн.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

лобода́ (пестливе — лобі́дка) — найпоширеніший бур’ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу; традиційний символ злиднів та убозтва, тому кажуть і співають: «Ото ласа їда, — з часником лобода», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди»; у народнопісенній творчості символізує нещасливу дівчину або жінку: «Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою».

Лобода́, ди, ж. Раст. а) Лебеда. Atriple hortensis L. б) — дика — собача, Chenopodium album. ЗЮЗО. I. 116. Буває лобода свиняча, лобода біла, червона. Харьк. у. Ум. Лобідка, лободенька, лободочка. Желех.

ЛОБОДА́, и, ж. Найпоширеніший бур’ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як шпинат, салат тощо. Хома журився, що лобода й кукіль у просі зародився (Бор., Тв., 1957, 159); Лобода біла росте не тільки на полі, але й на городах, левадах, по канавах тощо (Бур’яни.., 1957, 39).

Іноземні словники

Російсько-українські академічний словники 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Лобода́, см. Лебеда́. Кудря́вец – 1) см. Кудря́ш; 2) бот. Chenopodium Bothrus L. – лобода́-кудря́вець (-вця); 3) см. Кудря́вка 2. Лебеда́ – (раст. Chenopodium) лобода́, ум. лобі́дка, ласк. лобо́[і́]донька, лобо́[і́]дочка. [Ой не бу́де, не бу́де ви́ще кро́ну лобода́ (Пісня). Лихе́ го́ре та бі́донька, моя гірка́ та лобі́донька (Манжура)]. • Отдельное растение, стебель -ды́ – лободи́на, (собир.) лободи́ння. [Живе́ як соро́ка на лободи́ні (Номис)]. • Сделанный из -ды – лободя́ний, з лободи́. [Поста́в ха́ту з лободи́, а в чужу́ю не веди́ (Приказка)]. • Плохие года, коли во ржи -да́ – лиха́ біда́ – на вгоро́ді сама́ лобода́. • Сеяли рожь, а косим -ду́ – сі́яли пшени́цю, а вроди́ло кукі́ль та щири́цю. • Видима беда, что во ржи -да́, а то беды, как ни ржи, ни -ды́ – ли́хо в сві́ті, як вівсю́г у жи́ті, а ще гі́рша біда́ – зе́рна хлі́ба нема́. • -да́ дикая, Chenopodium album L. – лобода́ бі́ла, лобода́ свиня́ча, (зап.) на́тина. • -да́ душистая, Chenopodium Botrus L. – лобода́ кудря́вець, кудря́вці (-ців). • -да́ свиная, Chenopodium hybridum L. – беши́чник, лобода́ крисла́та. • -да́ вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria – лобода́ смердя́ча, п’ять-трава́. Atriplex L. – лути́га, лобода́. • -да́ садовая, красная, Atriplex hortense L. – лобо́да, лобо́да горо́дня. Лоб (р. лба) – 1) лоб (р. ло́ба, м. (на) ло́бі, им. мн. лоби́), чо́ло́ (им. мн. чо́ла); срв. • Чело́. [Пани́ чу́бляться, а в мужикі́в лоби́ боля́ть (Номис). Широ́кою доло́нею обтира́в собі́ піт із чола́ (Франко). Він уклони́вся, торкну́вшись чоло́м землі́ (Коцюб.)]. • Лоб высокий, низкий – висо́кий, низьки́й лоб, висо́ке, низьке́ чо́ло́. [Мов хма́рами було́ пови́те її́ висо́ке бі́ле чо́ло (Грінч.)]. • С высоким лбом – високоло́бий, високочо́лий. [Мов ті діди́ високочо́лі, дуби́ з гетьма́нщини стоя́ть (Шевч.)]. • С выпуклым, крутым лбом – горболо́бий. • С большим лбом, см. Лоба́стый. Бить, ударить лбом (о баране) – бу́цати, бу́цну́ти. [І бара́н бу́цне, як заче́пиш (Номис)]. • Ударяться, удариться лба́ми – бу́цатися, бу́цнутися, би́тися, вда́ритися (трі́снутися) навло́бки. [Трі́снулися навло́бки бара́ни (Кролевечч.)]. • Подкатывать глаза под лоб – пуска́ти о́чі під ло́ба, (диал.) завіра́ти о́чі. • Медный лоб – мі́д(я́)не чо́ло́, безчі́льник, наха́бний ду́рень. • Лоб широк, а в голове тесно – під но́сом коси́ти пора́, а на ро́зум не о́рано. • Выше лба уши не растут – ви́ще ти́ну лобода́ не бува́. • Хлоп его в лоб, да в мешок – цок у лобо́к, та в пи́сану ка́йстру. • Как поленом по́ лбу – як обу́хом по голові́. • Лбом стены не прошибёшь – голово́ю (ло́бом) му́ру не проб’є́ш. • Будь он семи пядей во лбу – бу́дь у ньо́го ро́зуму аж понад го́лову, будь він (з йо́го) і наймудрі́ша голова́. • Лоб забрили – зняли́ чу́ба. • Всадить себе пулю в лоб – пусти́ти собі́ ку́лю в ло́ба; 2) (фронтон) чо́ло, см. Перё́д 1; 3) (бой в молоте) чо́ло, фа́на, (иногда) ба́на; 4) Лоб бараний, геол. – бара́нячий лоб, кучеря́ва ске́ля. II. Марь, бот. Chenopodium L. – лобода́; (лебеда, Ch. album L.) лобода́ бі́ла; (душистая лебеда, кудрявец, Ch. Botrus L.) лобода́-кудря́вець (-вця); (глухой водопьян, Ch. urbicum L.) топі́лька; (Ch. Vulvaria L.) лобода́ смердя́ча, воню́чка, матери́нка. Мора́лки, бот. Chenopodium Bonus Henricus L. – лобода́ переле́та.

Російсько-український народний сучасний словник 2009

Лоб – лоб, чоло, (насм., рус.) лобешник: • атака в лоб – атака в лоб, лобова атака; • брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому; • глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть; • как поленом по лбу – як обухом по голові; • лбом стены (стену) не прошибешь – головою стіни не проб’єш (Пр.); головою (лобом) муру не проб’єш (Пр.); проти гори піском не сипати (Пр.); голим задом їжака не задавиш (Пр.); батога з піску не уплетеш. (Пр.); шилом моря не нагрієш (Пр.); • лбы – лоботряси, лобурі, лобуряки; • лоб в лоб – лобом в лоб; ніс у ніс; • лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.); • медный лоб – мідний лоб; безчільник, нахабний дурень; • на лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано); • подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба; • пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися; • с большим лбом – чолатий, чоластий; • с высоким лбом – високочолий, високолобий; • семи пядей во лбу – розуму як наклано (Пр.); розуму наче два клали, а третій топтав (Пр.); мудрий як Соломон; розуму аж понад голову; більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові (Пр.); мудра голова, мудрагель; головатий чоловік; • уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять (Пр.); вище від лоба очі не ходять (Пр.); вище тину лобода не бува (Пр.); • хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру) (Пр.); • что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два (Пр.); чи в камінь головою, чи каменем у голову (Пр.); хоч круть-верть, хоч верть-круть (Пр.); хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Пр.); круть-верть — в черепочку смерть!; не вмер Данило, так болячка задавила (Пр.). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т.Шевченко). — Скажи: «Я їй цього не забуду!» Хай вона це запише собі на лобі!.. (П.Мирний). Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (М.Вовчок). — Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (П.Мирний). По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І.Нечуй-Левицький). Ступили обидва на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М.Коцюбинський). Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і з чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… Вбивай мене, кате. Ти забиваєш народ… (М.Коцюбинський). — Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М.Кропивницький). Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, — ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Б.Грінченко). Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож, не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний (В.Стус). Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. (М.Вінграновський). Був лоб у хлопця — сонячний зеніт. І розум думку рухав, наче лопать. Філософи пояснювали світ. Такі ось хлопці світ цей перероблять (Л.Костенко). ця німа й зтетеріла провінція ця велика і гола амбіція чимось пахне не тим кажуть жовта акація біноклі повзуть на лобешник поліції в тих хто в ній служить кажуть на лобі ростуть часом й інші частини тіла (В.Цибулько). Санчо Панса теж упізнав їх одразу, та поклав собі потаїти од них, де і в якому стані його пан перебуває, тим і сказав лише, що пан його робить в одному місці якусь вельми важливу справу, а де і яку — того він, Санчо, зроду не виявить,- хоч би йому і очі з лоба виймали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Каїни порозумнішали. Тепер вони ставлять тавро на лоб Авелю (С.Є.Лєц). Нова акція від «Армані»: купи дві сукні з нової колекції і дістань від чоловіка в лобешник]. Обговорення статті Чмырить, жарг. – (издеваться, унижать) (рус.) чмирити; принижувати, знущатися. [Прівєт, підходить до нас одногрупник Лобода (Лободець); він найменший у групі, носить великі придуркуваті окуляри, які збільшують його очі і роблять схожим на інопланетянина, а ще цей дурбелик постійно таскає з собою великий важкий дипломат; повний даун, він трохи зашуганий, бо його в групі завжди чмирять, заставляють прибирати в класі, бігати в гастроном по цигарки, пиво, водяру, а в їдальні в нього постійно відбирають порцію другого та компот з булочками (А.Дністровий)]. Обговорення статті Шмакодявка, разг.-сниж. – (маленький) шмакодявка. [— О, нова шмакодявка з’явилася! — презирливо мовив Володька Лобода, коли вона вперше вийшла у двір. Володька Лобода терпіти не міг дівчисьок і називав їх коротко й виразно — «шмакодявки». Ніхто з нас не знав, що означає це таємне й неперекладне на людську мову слово. Але звучало воно, грубіянське і презирливе, дуже образливо (В.Нестайко)]

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)

Лебеда – лобода́, -ди́.

Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)

Выкатывать • Выкатывать, выкатить глаза (разг.) – вивалювати, вивалити (вирячувати, вирячити, вилуплювати, вилупити, про багатьох повивалювати, повирячувати, повилуплювати) очі. [Лобода здивовано вирячив очі і кинувся до своїх прибічників. Ле.] Выше • Бери выше (перен.) – сягай вище. • Все [выше и] выше – усе [вище й] вище; дедалі (щодалі, чимдалі, щораз, чимраз) вище. [Вузька, вибоїста дорога видирається понад Черемошем усе вище й вище. Антоненко-Давидович.] • Выше головы не прыгнешь – вище голови не стрибнеш. Пр. • Выше его понимания – (по)над його розуміння. • Выше его сил – (по)над його силу (сили, снагу). [Було над його сили дивитися, як загибають другі. Яновський.] • Выше кого, чего – вищий (-ща, -ще) від кого, від чого (за кого, за що, ніж хто, ніж що, як хто, як що); (зрідка) вищий (-ща, -ще) за кого, чого; (як прислівн.) вище від кого, від чого (за кого, за що, ніж хто, ніж що, як хто, як що); (зрідка) вище кого, чого; повище кого, чого; (по)над кого, що. [Від простої людини вища, розумніша, нічого злого не перейме, а ще й ту за собою поведе. Свидницький. Один з них набагато вищий за другого… Довженко. Він стрибає вище від мене. Прус. Я вірю, що Гектора ніхто не подолає, Бо він герой понад усіх героїв. Українка.] • Выше лба уши не растут – вуха повище лоба не ростуть. Пр. Вище лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр. • Выше нормы – (по)над норму. • Выше носа плюнешь — себя заплюёшь – хто догори плює, тому на лице паде. Пр. • Выше себестоимости, своей стоимости – понад собівартість, понад свою вартість. • Головой, на голову выше кого – головою (на голову) вищий від кого (за кого, ніж хто, як хто). [Не треба було навіть зазирати в обличчя, щоб сказати, що стрункий, на голову вищий за інших, був брат першої дружини з Переяслава Яким Сомко… Панч.] • Нет выше чего – нема [в світі] над що (як що). [Нема в світі над щиру любов. З нар. уст.] • Он выше подозрений – він поза підозрою. • Подниматься, подняться выше облаков – зноситися, знестися (підноситися, піднестися, підніматися, піднятися, підбиватися, підбитися, сягати, сягнути) (по)над хмари; сягати, сягнути за хмари. [Високо витає онук, сягає аж за хмари, химерна молода голова. Гордієнко.] • Становиться, стать выше – вищати, повищати. [Ти думаєш, либонь, що і натхнення Повищати від п’єдесталу може? Українка.] • Температура выше нуля – температура вища від нуля; температура над нулем. • Я выше этого – я вище стою від цього; я вищий від цього; я понад це (понад цим). Лебеда • Не то беда, что во ржи лебеда, а то беды, как ни ржи, ни лебеды – лихо в світі, як вівсюг у житі, а гірша біда, як сама лобода. Пр. • Плохие года, коли во ржи лебеда – лиха біда, як на (в)городі сама лобода. Пр. • Сеяли рожь, а косим лебеду – Сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Пр. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Пр. Лоб • Брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багатьох) чуби (лоби) голити, поголити кому. • Глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть. • Как поленом по лбу – як обухом по голові. • Лбом стены (стену) не прошибёшь – головою стіни не проб’єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр. • Лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр. • Медный лоб – мідний лоб; безчільник; нахабний дурень. • На лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано). • Подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба. • Пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися. • С высоким лбом – високочолий (високолобий). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.] • Семи пядей во лбу – розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову. Більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік. • Уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр. • Хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр. • Что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.