Муза

Муза, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Муза (грец. Μούσα) - особа, що пробуджує творче натхнення у діячів мистецтв або наук. Як правило, це жінки, які перебувають в оточенні поета (художника, композитора і т. д.)

Ілюстрації

Джерела, походження

Му́зи — у грецькій міфології дочки Зевса й Мнемосіни, богині поезії, мистецтв і наук. Вони жили на вершинах беотійських гір Гелікон і Парнас, де б’є священне Кастальське джерело, однак їхньою улюбленою оселею були узгір’я Піерії під Олімпом. За місцевостями, де жили музи, вони мали епітети аоніди, аонійські сестри, парнасиди, касталіди, гіппокреніди, піериди. Спочатку кількість муз була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи муз стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Щоб легше було розпізнати, якою галуззю мистецтва чи науки опікується муза, її зображували в скульптурах і на малюнках з постійними атрибутами. Музи мали свої храми, які називались мусейонами (від цього слова походить «музей»). Як богині співу музи були пов’язані з Аполлоном, що мав епітет Мусагет — Проводир муз. У Римі муз називали каменами. Гесіод, який вважався жерцем муз, змалював їх у «Теогонії». Аоні́ди (грец. Aonides) — наймення муз, яке походить від назви частини Беотії, де був центр культу муз. У переносному значенні музи — натхнення, творчість.