Рабиня

Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. Раби́нька. Ном. № 9106.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАБИ́НЯ, і, жін. Те саме, що раба 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби — рабиню привели, Таки Вірсавію (Тарас Шевченко, II, 1963, 92); В усіх цивілізованих країнах, навіть найбільш передових, становище жінок таке, що недаром їх називають домашніми рабинями (Ленін, 37, 1973, 177); * У порівняннях. [Мессія:] Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха (Леся Українка, II, 1951, 112).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Рабиня, ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. Раби́нька. Ном. № 9106. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 1.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.

«Словники України on-line»

раби́ня – іменник жіночого роду, істота

________________________________________ відмінок однина множина називний раби́ня раби́ні родовий раби́ні раби́нь давальний раби́ні раби́ням знахідний раби́ню раби́нь орудний раби́нею раби́нями місцевий на/у раби́ні на/у раби́нях кличний раби́не раби́ні

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

рабиня Существительное 1. рабыня

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

рабиня Существительное 1. рабыня

Словари и энциклопедии на Академике

• рабиня — і, ж. Те саме, що раба 1) … Український тлумачний словник • 2 рабиня — раба, невільниця Пор. раб I, 1) … Словник синонімів української мови • 3 рабиня — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 4 рабинин — а, е. Прикм. до рабиня; належний рабині … Український тлумачний словник • 5 роба — I и, ж. 1) спец. Робочий одяг. 2) заст. Одяг взагалі, перев. формений. || збірн. Речі особистого користування. II и, ж. 1) У Давній Русі – рабиня, невільниця. 2) заст. Роботяща, працьовита людина (про жінку) … Український тлумачний словник

Ілюстрації