Далеч

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:18, 1 грудня 2014; Влада Федоренко 22 ПО (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Далеч, -чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДА́ЛЕЧ, і, ж. Те саме, що далечі́нь. За Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (Н.-Лев., II, 1956, 384); — П’ятнадцять верстов [верст] не яка далеч, а дорога знайома (Головко, II, 1957, 492); Та й ми самі крилаті всі І линем в далеч літ (Воронько, Три покоління, 1950, 66); У поході мирнім Іде в прекрасну далеч Білорусь (Літ. газ., 6.XI 1952, 4); Яка в нас далеч широченна. Яке весняне майбуття! (Мас., Київ. каштани, 1954, 67). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 208. Да́леч, чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 356.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДА́ЛЕЧ, і, жін. Те саме, що далечінь. За Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); — П'ятнадцять верстов [верст] не яка далеч, а дорога знайома (Андрій Головко, II, 1957, 492); Та й ми самі крилаті всі І линем в далеч літ (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 66); У поході мирнім Іде в прекрасну далеч Білорусь (Літературна газета, 6.XI 1952, 4); Яка в нас далеч широченна, Яке весняне майбуття! (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 67). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 208.

Далеч - це...

Далеч - даль