Надіб’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:03, 1 грудня 2014; NataljaPetrychenko (обговорення • внесок)
Надіб’я, -б’я, с.
Зміст
«Словарь української мови»
Надіб’я - Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб’є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.
Сучасні словники
Надіб’я - Речі, майно.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
В тег EmbedVideo введен неверный id "y7-ltA2mTNA#t=20" видео для сервиса "youtube".
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 482
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Український тлумачний словник
