Дівка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дівка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. Дівка у заплітках, — у бовтицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. Шух. І. 32. 2) = раст. Медунка. Вх. Пч. І. 10. 3) Одно изъ созвѣздій. Мнж. 148. Ум. Дівонька, дівочка. Мет. 125. Ув. Дівчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.

Сучасні словники

"Словопедія"

ДІВКА

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський). си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); (Горпина:) Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме (візьме) хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

Академічний тлумачний словник

1. Те саме, що дівчина. Гарна дівка, як засватана (Номис, 1864, № 1816); Козак — не без щастя, дівка — не без долі (Панас Мирний, II, 1954, 237); Дівчина, якій час одружуватись. — Я вже дівка, мені вісімнадцятий пішов (Панас Мирний, I, 1954, 72); — Дні за днями проходять, роки спливають за водою. Не встигла й озирнутись, дочка — вже дівка (Олесь Донченко, I, 1956, 484). ♦ Вогонь дівка — вольова, весела, моторна дівчина. Сміливість і витримка [в Марії], хоч зараз командиром призначай. Вогонь дівка і все тут (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 441).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Ілюстрації

Дівка1.jpg Дівка2.jpg Дівка3.jpg Дівка4.jpg

Медіа