Сито

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:22, 30 листопада 2014; Мойсак 34ПО (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

І. Сито, -та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690.

ІІ. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИТО а, сер. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Марко Кропивницький, II, 1958, 363); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі(Андрій Головко, II, 1957, 141); * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш, Надія, 1960, 232); * У порівняннях. — Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито, лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: «Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 326); // техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. Дротяне сито; Сито сортувальне; // спец. Прилад для визначення тонкості млива. ♦ Пройти (перейти) крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Борис Грінченко, I, 1963, 322); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту «відьомську бабу», котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 117); Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито: а) (у сполуч. із сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку). Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито(Панас Мирний, I, 1949, 335); Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); б) (у сполуч. із сл. видно,бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено. Небо насунулось важкими хмарами, а нафтові ліхтарні на вулицях видно було мов крізь сито (Іван Франко, VII, 1951, 407); Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИТО . Присл. до ситий. Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 62); Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 153); Селянськими мозолями пани сито живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 100); Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 68); // у знач. присудк. сл. — Та яке ж це життя..?! — схлипували жінки. — Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш — панові... Аби йому сито було (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

I. Сито, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.Ном. № 1690. II. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

си́то (зменшено-пестливі — си́тце, си́тко, си́течко) натягнена на обруч сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. Коробом сонце — ситом дощ (М. Номис); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів’я); Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка).

Словопедія

СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко

[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.html Фразеологічний словник

Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя. Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19).

з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Си́то (рос. си́то, англ. sieve, screen, separator, strainer, нім. Sieb n) — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Від решетавідрізнюються більш дрібними вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

українська англійська

сито riddle

сито separator

сито sieve

сито strainer

сито tammy

Ілюстрації

Cbnj3.jpg Сито1.jpg Сито2jpg.jpg Сито4.jpg

Медіа

Цікаві факти

[1]

Бджільництво - словник-довідник

СИТО — використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій — з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню сітку наглухо поміщають у бляшаний корпус, а верхню сітку — в обід, який при необхідності знімають (рис. 29). Така конструкція дозволяє знімати С. і промивати його від осілих сторонніх домішок. Зазвичай виготовляють С. таких параметрів: верхній діаметр — 170 мм, діаметр основи — 115 мм, діаметр обода знімної сітки — 125 мм. Деталі виготовляють із білої або чорної полірованої жерсті. Величина чарунок нижньої сітки — 1,5 мм, верхньої — 3 мм.

Матеріал з Вікіпедії

Походження слова

Загальнослов'янське «сито» походить від слова «сіяти». Утворено від дієслова за допомогою суфікса «-то» (пор. «долото», «решето», «пута»). Споріднене назвам цього предмета у багатьох індоєвропейських мовах, зокрема,англ. «sieve» та нім. «Sieb», які теж беруть свій початок у праіндоєвропейському корені *seyp-, *seyb- («насипати», «просівати», «просочуватися», «текти», «капати»).

Історія

Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо. Більше читайте тут: [2]

Матеріал з Вікіпедії