Двір

Двір, двору, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. II. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дворі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двірець, двірок, двірочок, дворик, дворок. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не одгороджені од вулиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); На горбах видно широкі двори трьох колгоспів (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 88). 2. Сільська хата з усім господарством при ній. Сяк-так зібралися [Бекла з дочкою], купили двір і жили собі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 468); [Явдоха:] Вони всі так дивуються на нас Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору (Панас Мирний, V, 1955, 139); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 8); // Одиниця обліку господарств у селі, колгоспі. Колгосп наш «Нове життя» невеликий — 67 дворів (Юрій Яновський, V, 1959, 159).

"Словопедія"

ДВІР 1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі - володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. ІІ. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.

Російсько-українські словники

Двір-Двор [Всі ко́пи – у двір повво́зили].

Іноземні словники

[ українська-англійська Словник]

yard

ЯНДЕКС словари

Существительное (род. двора и двору) двор ист. господская усадьба; господский двор вийти на двір — выйти на двор (на воздух)

Google Перекладач

двір-двор

Словари и энциклопедии на Академике

двір

ТолкованиеПеревод двір I двора́ і дво́ру, ч. 1) У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.). 2) Господарська ділянка, на якій розміщено садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). 3) Сільська хата з усім господарством при ній. || Одиниця обліку господарств у селі. 4) іст. Присадибне господарство землевласника – поміщика, монастиря і т. ін.; маєток. || перен. Поміщик і його оточення. 5) іст. Виробнича одиниця – завод, майстерня.