Мана
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:33, 30 листопада 2014; Yulia.marchenko (обговорення • внесок)
Мана, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. Ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Зміст
Сучасні словники
Вікіпедія. Мана
Академічний тлумачний словник (1970—1980). Мана
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=TAbGejWOYCg
