Жабка

Жабка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жаба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? Я мишка шкряботушка, а ти хто? А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. Я) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260 — 262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ креймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖА́БКА, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до жаба 1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Юрій Яновський, I, 1958, 464); * У порівняннях. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину — Скаче, як та жабка (Українські народні думи.., 1955, 227). 2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок заналень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16). 3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сільські лінії електропередачі, 1956, 124). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 500.

"Словопедія"

ЖАБКА

жа́бка іменник жіночого роду, істота

ЖАБКА 1) уменьш. лягушечка; жабка 2) вет. жабка

ЖАБКА (-и) ж.; комп. Значок (символ) \@.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖА́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до жа́ба1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев., І, 1956, 197);Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Ю. Янов., І, 1958, 464); * У порівн. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину — Скаче, як та жабка (Укр.. думи.., 1955, 227). 2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16). 3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 124). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 500. Жа́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называетсяжабка». Чуб. VII. 400. 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщаетсяверетено круга. Шух. I. 260—262. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. Ив. 39. 6) Ракета. К. ЦН. 175. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 469.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська: frog велика зелена жаба bullfrog Велика зелена жаба Bullfrog Тихоокеанська деревна жаба Pacific Tree Frog

ЯНДЕКС словари

жабка Существительное 1. уменьш., (маленькая) лягушка, лягушечка; жабка 2. вет. жабка

Словари и энциклопедии на Академике

жабка ТолкованиеПеревод жабка -и, ж. 1) Зменш.-пестл. до жаба I. 2) вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, щопризводять до кульгання. 3) розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. 4) розм. Пристрій для помпи, за допомогою якої накачують гумові човни.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: жаба, жабина

жабійка жабник См. также в других словарях: Жабка — Жабка: Жабки (лат. Pelophryne) род бесхвостных земноводных из семейства настоящих жаб. Жабка (молд. Japca, Жапка) село во Флорештском районе Молдавии Жабка село в Волынской области Украины Жабка река в Пензенской области, Республике Мордовия … Википедия жабка — сущ., кол во синонимов: 2 • жаба (30) • жабина (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов ЖАБКА — обруч, утолщение и наросты на путовой и венечной костях копыта лошади. Ж. происходит от чрезмерных напряжений по неровной, выбитой дороге, ушибов, врожденной слабости костей и связок. Жеребцы с Ж., оставляемые для племенных целей, должны рыть… … Сельскохозяйственный словарь-справочник Жабка — порок передних и задних конечностей лошади; костное разращение в области путово венечного и венечно копытного суставов. Внешне Ж. выражается утолщением конечности в области венчика, иногда хромотой. Причины Ж.: слабость конституции,… … Большая советская энциклопедия жабка — жабка, жабки, жабки, жабок, жабке, жабкам, жабку, жабки, жабкой, жабкою, жабками, жабке, жабках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов жабка — ж абка, и, род. п. мн. ч. бок … Русский орфографический словарь жабка — (1 ж); мн. жа/бки, Р. жа/бок … Орфографический словарь русского языка жабка — [жа/бка] бкие, д. і м. бц і, мн. жабки/, жабо/к дв і жа/бкие … Орфоепічний словник української мови жабка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови