Голиш
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:00, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.