Гойдати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:59, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.
