Годовище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:59, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Годовище, -ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46.