Базікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:48, 30 листопада 2014; Ксенія Піддубна (обговорення • внесок)
Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Зміст
Сучасні словнники
[http://sum.in.ua/s/bazikaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]БАЗІКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги.