Казанок
Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАЗА́Н, а, чол. 1. Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води тощо; котел, чавун. Смола там в пеклі клекотіла і грілася все в казанах (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Кухарі насипали з великих казанів у миски борщ (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); На деяких вулицях міста топили у великих казанах смолу і заливали нею вибоїни в тротуарах (Михайло Томчаній, Готель... 1960, 286). 2. перен., жарт. Про голову людини. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (Олександр Корнійчук. I, 1955, 306). 3. Закрита посудина для перетворення води в пару Паровий казан. 4. перен. Повне оточення великого ворожого угруповання (під час війни). Товк [сержант] у численних казанах гітлерівську чуму (Юрій Яновський, Мир, 1956, 29); — Саме на той час наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 69.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
КАЗАНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до каза́н 1, 2. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92). ◊ Казано́к ва́рить див. вари́ти. 2. Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах або з якої їдять. На вогні закипів казанок з окропом (Панч, В дорозі, 1959, 60). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 70.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Іноземні словники
українська-англійська Словник
ЯНДЕКС словари
Словари и энциклопедии на Академике
Український тлумачний словник
казанок Толкование казанок -нка́, ч. 1) Зменш. до казан 1), 2). 2) Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах абоз якої їдять.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=sT6p7w99FGk
https://www.youtube.com/watch?v=Q1OZkUIbmuk
Цікаві факти
Заголовок Значення фразеологізмів на букву К
Текст Казанок варить Казанок (баняк, макітра) варить — хто-небудь розумний, кмітливий, добре розуміє що-небудь, орієнтується в чомусь. Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/frazeologizm/kkk.html] Катерогія:Ка
