Мертв’як

Мертв’я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв’як вилазить з труни. Грин. II. 104.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МЕРТВЯ́К, а, чол. Те саме, що мрець. [Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьянина (Леся Українка, III, 1952, 400); — Ну, а це що за мертвяки? — запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Олександр Довженко, I, 1958, 288); * У порівняннях. По тих халабудах тільки де-не-де горіли свічечки і метушилися якісь неприємні тіні, немов мертвяки повилазили з того світу (Панас Мирний, III, 1954, 261); Цю щасливу для нас ніч ми спали, як мертвяки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 101); // перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду. [Прокіп:] Не можу я стерпіти, Аркадію Івановичу, коли отакі мертвяки починають сунути свій ніс в живе і велике діло (Олександр Корнійчук, II, 1955, 84).

Словник синонімів

МЕРТВЯК - мрець, труп, ев. небіжчик, покійник, як ім. МЕРТВИЙ, померлий, неживий, мерлий, покійний; П. живий труп

Ілюстрації