Обговорення:Лак
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛАК, у, чол. 1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або маслі, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. Лаки різні, скипидар, фарби, дубильні речовини! Все це дає нам ліс (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 101); * У порівняннях. Друга верба розчахнулась.. І погналась вгору двома зеленими гніздами з блискучим листом, неначе помазаним лаком... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 159); тільки одн. // Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. Карпо Петрович піднявся з-за столу, похитався на блискучих од лаку чоботях і підійшов до канапи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 368); Новий більярд виблискував свіжим лаком (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 199); * Образно. Залива крізь листя стежку скверу Сонячний жовтогарячий лак (Леонід Первомайський, II, 1958, 57). 2. також мн., перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину. Химери плели ж на нас усі, хто в лаки, в лоски обкрилися — меншовики, есери — буржуазії кляті підголоски (Павло Тичина, I, 1957, 206). 3. перен. Про зовнішній блиск. ♦ Покритий [рожевим] лаком — ідеалізований, прикрашений. Позитивні герої [творів деяких авторів] покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 438.
"Словопедія"
Орфографічний словник української мови ЛАК абревіатура Ліга арабських країн незмінювана словникова одиниця
"Словопедія"
Словник іншомовник слів ЛАК злак; ч. (фр., з араб., лакк, від санскр., лакта) 1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або маслі, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. 2. перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину. 3. перен. Про зовнішній блиск
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Лак Прилаг. лакованый, Уст. морск. 1724 г.; см. Смирнов 173; др.-русск. лекъ, Афан. Ник. 12, 21. Первое – через нем. Lасk "лак" или голл. lak, франц. laque от ит. lасса, которое пришло через араб. lakk из Индии (Литтман 90; Клюге-Гетце 340; М.-Любке 394). Др.-русск. лекъ (также еще в 1502 г.; см. Унбегаун 109) из хинди lakh; см. Минаев у Петрушевского 12; М.-Любке, там же; Локоч 103. ===[ http://rupedia.org/ushakova/page/lak.29113 РУпедия Словарь Ушакова] Лак Лака (лаку), м. (ит. lacca). 1. Раствор смолы в спирте, употр. для придания блеска различным предметам. Покрыть что-н. лаком. Навести на что-н. лак. Разные сорта лаков. || только ед. Блестящий, высохший слой такого раствора на поверхности какого-н. предмета. Лак на картине потрескался. || перен., только ед. блеск, маслянистое сияние. Глаза подергиваются лаком. Чехов. 2. перен., только ед. Внешний блеск, лоск, показная сторона чего-н. Петербургский лак на нее наведен. Тургенев. 3. собир. Изделия из дерева, >папье-маше, украшенные живописью и покрытые слоем лака (спец.). Лукутинские лаки.
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
ЛАК Заимствование из немецкого, в котором Lack восходит к итальянскому lacca от арабского lakk.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
nail polish, varnish , (verb, noun )
ЯНДЕКС словари
• varnish, lacquer японский лак — black japan черный лак — (особ. Японский) japan лак для ногтей — nail varnish / polish, enamel • polish • эл. enamel
Словари и энциклопедии на Академике
Український тлумачний словник
ЛАК 1) Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози у спирті, скипидарі або оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. || Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. 2) також мн., перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину. 3) перен. Про зовнішній блиск.
Словари и энциклопедии на Академике
Научно-технический энциклопедический словарь
ЛАК • ЛАК, покрытие, применяемое в качестве защитного или как украшение. Образует пленку за счет испарения растворителя. В состав лака обычно входит НИТРОЦЕЛЛЮЛОЗА в сочетании со смолой. Растворителем может быть спирт. • ЛАК, раствор СМОЛЫ или ПЛАСТМАССЫ, который, высыхая, образует твердый, прозрачный защитный и часто декоративный слой. Лакированная поверхность может быть матовой или блестящей. В лак часто добавляют пигменты для придания цвета. Сушка производится испарением растворителя или химическим способом. Французская политура - это лак, представляющий собой раствор ШЕЛЛАКА в спирте (этиловом). Она высыхает, когда спирт испаряется на воздухе.
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=Kpr3eBFHfmY
