Набрівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:40, 30 листопада 2014; Predator (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Набрівник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Орфографічний словник української мови
Набрі́вник іменник чоловічого роду
Публічний електронний словник української мови
Набрі́вник, ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Джерела та література
1.Словник Бориса Грінченка
2.Словопедія
3.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 465.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29602-nabrivnyk.html
