Кирея
Кире́я, -реї, ж. Плащъ, длинная суконная верхняя одежда; большая свита съ капюшономъ. Чуб. VII. 421. Козацьке панство похожає в киреях чорних, як один. Шевч. 152. І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками. К. ЧР. 101.
Зміст
Сучасні словники
КИРЕ́Я, ї, ж., заст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою; кобеняк (у 1 знач.). А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Шевч., І, 1963, 121); Довга на йому кирея, під киреєю — жупан синій (Вас., II, 1959,144); Кирея й чудове вбрання [Меланки] заляпані болотом, подерті, руки подряпані в кров (Коч., П’єси, 1951, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 152.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Кирея Матеріл з Вікіпедії