Праворуч

Право́руч, нар. Направо.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРАВОРУЧ, присл., від кого — чого і без додатка.

1. З правого боку; протилежне ліворуч. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка (Леся Українка, II, 1951, 45); Чубенко взявся обходити полк, минали години глухої ночі, далеко праворуч щось дуже горіло, освітлюючи рівну, безконечну просторінь голого степу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Юрій Смолич, День.., 1950, 5).

2. У правий бік, на правий бік; протилежне ліворуч. Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (Микола Зарудний, Світло, 1961, 15); Ледве помітив Онисько в запалі, що сивий [кінь] повернув праворуч так круто, як повертають тільки при нагальній погоні (Іван Ле, Хмельницький, І, 1957, 104); // Військова або спортивна команда, при якій повертаються вправо на 90°. — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом, навіть суворий їхній фізкерівник тоді розсміявся, так і не повернувши їх ні праворуч, ні ліворуч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142).

Ілюстрації