Имберець

Имбе́рець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.

Сучасні словники

ІМБИ́Р, у, ч. Тропічна трав’яниста рослина, м’ясисте кореневище якої багате ефірними оліями; // Прянощі, вигот. з цього кореневища. Імбир — це висушений корінь тропічної рослини, яка культивується в Азії (Укр. страви, 1957, 345); Пиво, заправлене імбиром і різними прянощами, вийшло напрочуд смачне (Тулуб, Людолови, II, 1957, 81).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B8%D1%80