Глядько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:55, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться. Ком. ІІ. № 200.