Обв’язувати

Обв’язувати, -зую, -єш, сов. в. обв’язати, -жу, -жеш, гл. = Об’язувати, об’язати.

Сучасні словники

ОБВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВ'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., перех. 1. чим, навколо чого. Обмотуючи, обводячи мотузку і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці. Черевики його розлізлися, Феліпс обмотував ноги йому папером і обв'язував бинтами (Юрій Яновський, II, 1954, 38); Вася попросив Глобу на всякий випадок обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 113); Суворовці прожогом кидаються до спалень, скидають сорочки і напівголі, обв'язавши навколо пояса рушники, біжать до умивальників (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 28); // Обгортати, обмотувати, закутувати в що-небудь, закріплюючи певним чином; обвивати. Щоб захистити штамби молодих дерев від гризунів.., їх слід на зиму обв'язувати очеретом, стеблами соняшника або іншими матеріалами (Колгоспник України, 2, 1957, 32); Став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв'язала башличком на мороз (Андрій Головко, II, 1957, 215). 2. спец. Обробляти край тканини і т. ін. в'язальним крючком. Шви розпрасовують, а весь виріб обв'язують по краю зубцями (В'язання крючком, 1957, 66).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]