Шарах!

Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці шарах у ями! Грин. І. 49.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ША́РАХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шарахати, шарахнути і шарахатися, шарахнутися. Тоді люде шарах так як овечки, та й збіглись докупи (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 210); — В Пасядах одна жінка труби не закрила.., — так воно [блискавка] як улетіло — горшки поперекидало, заслінкою шпурнуло аж до дверей, а тоді вискочило у вікно, а біля вікна якраз бочка з водою стояла, в тій бочці викупалося, а тоді — шарах у бересток! — і до пенька спалило (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 85).

"Словопедія"

ШАРАХ шара́х вигук незмінювана словникова одиниця розм.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. І. 49.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

шарах Прослушать Междометие межд. торох, тарах, шарах

Словари и энциклопедии на Академике

шарах виг. Використовується для позначення швидкої дії (за знач. шарахнути, шарахнутися та ін.)

Ілюстрації