Лось

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Лось, -ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. Ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛОСЬ, я, чол. Велика тварина родини оленячих з лопатоподібними рогами у самців. Папа, як їздив в Колодяжне, то вбив лося і взяв собі роги (Леся Українка, V, 1956, 5); Одного разу зчинився був гвалт, що під Києвом, у Пущі-Водиці, бачили в лісі лося (Остап Вишня, II, 1956, 187); * У порівняннях. Михайлик — парубійко прездоровий і лагідний, як лось (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 12).


Ілюстрації

|style="width:20%; padding-top:1em;"| Лось.jpg |style="width:20%; padding-top:1em;"| Лось1.jpg |style="width:20%; padding-top:1em;"| x140px


Медіа