Глобити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:53, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = Глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.