Кав’яр

Кав’яр, -ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, кав’яру з Дону, всього везе. Шевч. 116. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав’яр, оселедці.

Сучасні словники

КАВ'Я́Р, у, чол., заст. Ікра (у 1 знач.). Везе Марко.. червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав'яру з Дону (Тарас Шевченко, I, 1963, 321); Рука тяглася до чарки, котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика, чорного кав'яру, срібно-блискучого оселедця (Панас Мирний, III, 1954, 268); Петро Ярош.. щороку привозив у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 432).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.

Ілюстрації

Див. також

Кав'яр Матеріал з Вікіпедії

Кав'яр Вікісловник