Кавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:57, 30 листопада 2014; Kimmn (обговорення • внесок)
Ка́вка, -ки, ж. Ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106.
Зміст
Сучасні словники
КА́ВКА, и, жін., діал. Зменш. до кава 2. Тьохнуло щось у серці жандарма, коли побачив увесь вершок скали, покритий воронами, кавками і іншим стервоїдним птаством (Іван Франко, II, 1950, 36). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 66.
ка́вка іменник жіночого роду діал.
кавка (-ки) f Orn. Jackdaw.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Кавка Словопедія
