Глечик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:51, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) Глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) Глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. Глечичок. ЗОЮР. II. 11.
