Коробка

Коробка, -ки, ж. 1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. Нп. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Стор. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Мнж. 127. Ум. Коробочка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОРО́БКА, и, жін. 1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка, III, 1952, 522); Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Андрій Головко, II, 1957, 550); Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Юрій Яновський, II, 1958, 98); * Образно. Я взяв каретку, .. дверията грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437). 2. рідко. Те саме, що мірка 2. Дають мені, матусенько, жита по коробці (Словник Грінченка); Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Любов Яновська, I, 1959, 42).

З коробки (за коробку) молотити, заст. — молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна. Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам, — каже старший, — який з тебе молотник?» (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 303).

3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі. Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24); Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 281). 4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 6). ▲ Коробка швидкостей (передач) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін. Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6); Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 370). 5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок. [Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (Степан Васильченко, III, 1960, 84); На голові коробка велика... шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 81). ▲ Черепна (мозкова) коробка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок. У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 136).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]