Глас
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:51, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Глас, -су, м. 1) = Голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
