Дітки

Дітки, -ток, с. Ум. отъ діти.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІ́ТКИ, ток, мн. Зменш.-пестл. до діти 1, 2. Ці пісні зібрані на Україні поміж людьми. Співали і старі, і молоді, і дітки (Марко Вовчок, VI, 1956, 342); Оженивсь я... жінка гарна... Було троє в нас діток (Іван Франко, X, 1954, 240); А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє 3 дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); * Образно. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток, — хизи й охизи та тріскучі морози... (Панас Мирний, II, 1954, 110); * У порівняннях. Мене й Катрю доглядала [тітка] і жалувала, як своїх рідних діток (Марко Вовчок, VI, 1956, 297).

Словники України on-line ді́тки – множинний іменник, істота.

Українсько-англійський словник ДІТКИ англ. kids