Вигляд

Ви́гляд, -ду, м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.

Сучасні словники

Вигляд, у, чол.

• Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 287); І вся його [Антона] невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 8);
• Певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою. Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Леся Українка, III, 1952, 27); По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 7).
• заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. — Чи й ви любите гуляти по цих взгір'ях та милуватись виглядами на околиці? — спитала вона його (Нечуй-Левицький, I, 1956, 189); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 64).
• заст. Перспектива, плани на щось. Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких — нехай прийде на нього недуга, і він — жебрак (Осип Маковей, Вибр., 1954, 172); Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163).

З виглядом — набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд. — А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? — з виглядом знавця запитав Білоус (Михайло Стельмах, I, 1962, 194); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені.. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (Олесь Гончар, III, 1959, 38); На вигляд — як свідчать, показують зовнішні ознаки. Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 9); Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); Робити (зробити) вигляд — удавати що-небудь. Вона не спитала ні про що, робила вигляд, неначе у відділенні все гаразд (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Юрій Смолич, II, 1958, 213).

Вигляд

• не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Стельмах); — Натерпілася (Вутанька) від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала,— одна лиш подушка знає (О. Гончар); Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але не показував виду (В. Кучер); Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк).

• під ви́глядом. 1. кого. Видаючи себе за кого-небудь. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик). 2. чого. Виставляючи замість одного що-небудь інше; видаючи одне за інше. Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом та крючкотворством, які дехто намагався представити під виглядом правосуддя (З журналу). під ви́дом. — Недавнечко я прикупив собі земельки — так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути. От би під видом земського обіду — я б уже не пошкодував сотнею-другою (Панас Мирний).

• роби́ти / зроби́ти ви́гляд. Удавати що-небудь, прикидатися. У халаті голубому дамочка сиділа: То загляне у газету, То поп’є із фляги. Робить вигляд, що на Петю не зверта уваги (С. Олійник); Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Ю. Смолич).

• у чи́стому ви́гляді. Неприкритий, неприхований; справжній. Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм (у перекладах) соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу).

Вигляд

ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев., II, 1956, 401); Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Коцюб., І, 1955, 287); І вся його [Антона] невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); // Певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою. Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Л. Укр., III, 1952, 27); По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (Гончар, Маша.., 1959, 7).

2. заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. — Чи й ви любите гуляти по цих взгір’ях та милуватись виглядами на околиці? — спитала вона його (Н.-Лев., І, 1956, 189); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (Ков., Світ.., 1960, 64).

3. заст. Перспектива, плани на щось. Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких — нехай прийде на нього недуга, і він — жебрак (Мак., Вибр., 1954, 172); Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Коцюб., III, 1956, 163).

З ви́глядом — набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд. — А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? — з виглядом знавця запитав Білоус (Стельмах, І, 1962, 194); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені.. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (Гончар, III, 1959, 38); На ви́гляд — як свідчать, показують зовнішні ознаки. Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (Руд., Остання шабля, 1959, 9); Під ви́глядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); Роби́ти (зроби́ти) ви́гляд — удавати що-небудь. Вона не спитала ні про що, робила вигляд, неначе у відділенні все гаразд (Хижняк, Тамара, 1959, 204); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Смолич, II, 1958, 213).

Вигляд (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава.

Ілюстрації