Рабин

Рабин, -на, м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РА́БИН, а, чол. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина. Я буду кричати на весь світ, що Ісаак Гальперін украв у мене дочку (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 170). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 425.

"Словопедія"

РАБИН рабин (давньоєвр., вчитель) служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев., II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина. Я буду кричати на весь світ, що Ісаак Гальперін украв у мене дочку (Рибак, Помилка.., 1956, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 425.