Набрехатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:54, 29 листопада 2014; Юлія 21ПО Стеценко (обговорення • внесок)
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Зміст
Сучасні словники
1. НАБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, 2. розм. Досхочу, багато побрехати (про людей). Оттак зависливії [заздрісні] люди (вони є всюди!): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки стануть... А ти собі іди та йди: Набрешуться та й перестануть .
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
